Сьогодні багато українців їдять мак та мед і цей день ми часто називаємо або Маковим Спасом або Медовим. А які ж свята припадають на 14 серпня за церковним календарем?


Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього

14 серпня у Константинополі впродовж багатьох століть було прийнято виносити Чесне Древо Хреста Господнього, яке зберігалося у царській скарбниці. Чесне Древо обносили містом для освячення різних місць та подолання хвороб, яких було багато в кінці літа.  Кожна людина могла вклонитися Хресту. Хрестом освячували воду та водойма, для того щоб вода була цілющою, а земля не потерпала від засухи. Впродовж наступних двох тижнів, до Успіння Богородиці, молилися від голоду, мору, вогню, меча, нападу чужинців і за врожай плодів земних.

Хрест Господній, як і подія Винесення чесних Древ є на іконах в Музеї української домашньої ікони у Замку «Радомисль». Завітавши до Замку, ви зможете побачити безліч сакральних сюжетів та гарно провести час у затишному місці.

День семи Святих Мучеників Макавеїв

14 серпня вшановується пам’ять семи мучеників – братів Макавеїв, їх матері – Соломії та вчителя – Елєазара. У часи скрути й безвірства, коли більша частина євреїв підкорялася волі сирійського царя, та відходила від завітів предків, мужні брати Макавеї не стали підкорюватися, а пішли слідом за своїм вчителем Елєазаром. Вони всі зазнали страшну мученицьку смерть. Мати хлопців Соломія підбадьорювала своїх синів та прийняла мученицьку смерть останньою.  Подвиг, який вчинили брати Макавеї  надихнув євреїв на боротьбу з пригноблювачами. Повстанці домоглися визнання незалежності Іудеї, повернення власної віри та гідності. Повстанці носили ім’я «макавеїв». Останні царі макавеїв були винищені Іродом.

Брати Макавеї показали своєму народу непереможну силу духу. Їх безмежна віра стала сильнішою за зброю. Бо зброя може лише підкорювати, а віра стає джерелом боротьби та безстрашності.

Значним є подвиг «макавеїв» для єврейського народу. Проте «макавеї» стали уособленням боротьби за незалежність усіх народів в Світі. Доречним буде згадати, що похід гайдамаків у однойменній поемі Тараса Шевченка розпочався як раз на свято Маковея.  Повстання борців за Україну геніальний поет порівняв влучно з повстанням «макавеїв». Ця алегорія є натяком про те, що ті народи, хто не намагається боротися, пристосовується під своїх пригноблювачів рано чи пізно втрачають не лише державу, а ризикують бути винищеним.

До цієї ж теми у своїй проповіді звертався перший митрополит Київській та Всієї України – Василь Липківський. Він намагався підняти український дух народу в часи панування на наших землях пригноблювачів. Його проповідь до свята Макавеїв є важливою і сьогодні за посиланням.

Патріотична боротьба та протистояння означили нашу сучасність. Для перемоги головне не втратити віру в цінності й ідеали. Саме про них говорить нам вчинок «макавеїв».

Спасівка. Прийшов Спас – пішло літо від нас

Не раз ми чули народний вислів «Кусучий як муха у Спасівку».  «Спасівка-ласівка, а Петрівка-голодівка.», «До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки - на себе.». «Прийшов Спас, готуй рукавички про запас».

Спасівкою, в народі називають період Успенського посту, який розпочинається сьогодні.

Це був час завершення літа. Після цього дня у водоймищах більше не купалися, адже вода починала «цвісти». Мухи в цей час стають агресивними й кусючими, тому народні приказки порівнювали злих людей з комахами.

Птахи замовкають, збираються до перельоту. Бджоли перестають носити мед.

В полях завершуються роботи. Святкується останній етап збору врожаю – обжинки.

Маковія Мокрого або Спас на воді

За переказом саме цього дня 988 року князь Володимир прийняв Хрещення. Впродовж багатьох сторіч у Київській державі та на Київських землях, крім винесення хреста в храмах, відбувається освячення річок, озер та інших водоймищ у День Маковія. В церквах проводили «мале водосвяття».

В деяких районах в цей день освячували воду у нових колодязях, чистили старі колодці.

Люди, що страждали на різні захворювання, занурюються у воду, адже вода цілюща на Маковія Мокрого.

До колодязя ходять, щоб вмитися й жінки, які не мають дітей.

Особливий колодязь є й на території нашого Замку. Вода в нього потрапляє з свердловини, яка пробита прямо у гранітній скелі. Ця ж вода розповсюджується у всі крани Замку. Тому вода в кранах Замку «Радомисль» вся придатна для пиття. 

Маковий Спас

В народі День пам’яті мучеників Маккавеїв називали Моковія. Й причиною цьому була рослина – мак. В цей час достигав мак, який збирали й сушили для домашніх потреб. Зрізали в цей день декілька головок маку й освячували їх у церкві. Після освячення ними можна було обмінюватися.

З маком та іншими рослинами створювали особливі букети – «маковійчики». Додавали до букетів крім маку волошки, м’яту, батіг, петрів любисток, чорнобривці, ромашки, чебрець, жоржини, мірту, барвінок. На житомирському Поліссі, де й знаходиться Замок «Радомисль», до маковійнового букета додають морквинку, невеликі качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. Букет перев’язували червоною стрічкою. Квіти також в цей день освячували у церкві. Ці букети вішали під стелю, або прикрашали ними покуття, щоб відганяти усе зло.

Особливої сили мав освячений на Маковія мак. Цей мак зберігали до Свят вечора й додавали до різдвяної страви – куті. Цим маком дівчата приворожували хлопців. Освячений мак використовували в обрядах народження дитини та смерті людини. Маком притрушували новонароджену тварину, місце, де буде стояти нова хата, а також вплітали у букети, які разом з рушниками прив’язували на місці будівництва.

Несли на Маковія мак й до криниці. Оскільки в багатьох обрядах мак і вода нерозлучні супутники.

Найбільшим засобом проти чародійства вважався освячений дикий мак-видюк. Ним обсипали обійстя, щоб прогнати упирів.

Свято Маковія напрочуд добре свято. В цей день було прийнято пригощати один одного стравами з маку, особливо бідних людей.

Сьогодні, у ХХІ ст., часто на столах у українців в День Маковія є випічка з маком та медом. Бажаю всім гарного та солодкого свята!!!

Медовий Спас

Вулики вже наповнені медом. а тому час його збирати. В народі вірили, що якщо не почати збір меду на Спаса, сусідські бджілки перетягнуть мед до себе.  Бджолярі обирали найбагатший за запасами меду вулик, виламували в ньому стільники, й несли їх освячувати до церкви.

Бджолярі мали пригостити медом бідних та дітей. Усім діставалася часточка солодкого меду.

Обрядовою їжею Медового Спасу були коржики з маком, политі медом.

А ще в цей день, Медового Спасу, діяла заборона на поганий настрій.

Ви знаєте, що праця бджоляра, як і мед, і віск, були в значній пошані у народу. Перший мед вважався особливим, а свічки з свіжого воску використовували в різних ритуалах. Бджілка ж за народним повір’ям є «божою мушкою».

У Замку «Радомисль» ви зможете побачити старовинні вулики й борті з зображенням покровителів бджільництва, а також різні свічки та підсвічники. Під час екскурсії в вас буде нагода більше дізнатися про історію та обряди пов’язані з медом й воском. А на нашому острові Щастя розміщений  вулик ХІХ ст., в якому є «Скринька Щастя». Кожен з відвідувачів може написати своє бажання до скриньки.