Європейська традиція концертів і фестивалів академічної (або класичної) музики під відкритим небом вже давно складає частину арт-обличчя Старого Континенту і стає популярною формою інтелектуального відпочинку.

Переваг таких імпрез, у порівнянні з заловими концертами кілька. Насамперед, слухачі не скуті жодними умовностями дрес-коду. Поза тим, дистанція між сценою і глядацькою аудиторією стає більш умовною – в ролі і того, і іншого можуть виступати міські площі, підніжжя старовинних соборів, руїни античних або середньовічних споруд, нарешті парки, галявини, острови посеред водоймищ. Зрештою, такі фести мають набагато чисельнішу аудиторію, котра за кількістю глядачів ні в чому не поступається рок-концертам. Зазвичай вони відбуваються в теплу пору року – з травня по вересень.

Прийнято вважати, що першими, хто влаштував концерти академічних творів під відкритим небом, були англійці. У цьому зв’язку найчастіше згадується так званий «променадний концерт» класичної музики. Відбувся він у одному з лондонських парків на березі Темзи в 1894 році. Так вперше були поєднані концерт і відпочинок на природі.

Однак першими, хто вивів концерти на під відкритим небом у сталу традицію були італійці. В 1913 році у місті Вероні в античному амфітеатрі, нині відомому як концертний майданчик «Арена ді Верона», була виконана опера Джузеппе Верді «Аїда». Античні руїни, шум моря, запахи екзотичних рослин посилювали естетичне задоволення публіки. Так народилася традиція щорічного Свята опери у Вероні, котре й досі проходить на тому самому місці. І щороку на ньому звучить «Аїда».

На кінець 1960-х – першу половину 1970-х рр. припадає розквіт рок-музики. Тоді ж зароджуються знамениті рок-фестивалі, котрі збирають кілька десятків, а інколи й сотні тисяч глядачів. Більшість із них проходить на зелених майданчиках і триває 3-5 днів.

Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття цю форму масової музики перейняли від рокерів організатори класичних музичних імпрез. Це різко збільшило кількість глядацької аудиторії за рахунок молоді. Крім того, багато рокерів, особливо англійських (серед них Річі Блекмор, Рік Уейкман та інші), були вихідцями з середовища виконавців класичної музики. Їхній авторитет змушував рок-фанів звертатися до спадщини музичної класики – передусім творів Баха (цікаво, що Й.-С. Бах навіть увійшов до деяких авторитетних рок-енциклопедій), а також Бетховена, Ліста, Шопена, Чайковського, Мусоргського. Так був подоланий багаторічний бар’єр між «академістами» і рокерами.

Найавторитетнішим і одним із найстаріших на сьогодні фестивалів академічної музики на відкритому повітрі, а також мабуть наймасовішим є, звичайно ж, фестиваль "Klassik Open Air", котрий з 2000 року відбувається в Нюрнберзі (Німеччина) в передостанню неділю липня і в першу неділю серпня. Проходить він у парку Луїтпольдхайн, відомий за часів нацистської диктатури численними пропагандистськими парадами. Вже перший фестиваль зібрав, за попередніми оцінками, до 50 тисяч глядачів, переважно молодих людей. Нині аудиторія "Klassik Open Air" оцінюється в межах 80-100 тисяч осіб.

Фестиваль безкоштовний. Публіка збирається на великій галявині в парку. Оскільки концерти тривають майже добу, їхні відвідувачі беруть із собою сендвічі, чай; допускаються також легке вино. Відтак в сумі виходить щось середнє між концертом і пікніком. Відвідування таких фестивалів – популярна форма сімейного відпочинку, тому значну частину аудиторії складають подружні пари з дітьми.

Особливо приваблює вечірня і нічна програми – причому не лише через музику, а через грандіозне світлове і фейєрверкове шоу, яким вона супроводжується.

Кошти на проведення фестивалю дають спонсори, головним чином банк Sparda. Решта витрат покривається за рахунок продажу фестивальних сувенірів.

В сусідній Польщі, котра дала світові не одного видатного композитора і виконавця, однією з найголовніших музичних подій є міжнародний фестиваль «Шопен і його Європа». Започаткований в 2005 році Інститутом Фредерика Шопена, він традиційно проходить у другій половині серпня. В організації фестивалю беруть участь також Національна Філармонія і Варшавська мерія.

Щоразу тематика фестивалю оновлюється. На ньому звучить музика не тільки Шопена, але й тих авторів, що на нього вплинули, і ті. які писали під його впливом. Цікавими є також концерти, де подається джазове бачення творів великого польського композитора. Сценами і глядацькими залами стають острови в популярному у Варшаві парку Лазенки. На сцену ставляться інструменти епохи Шопена, або такі, на яких грав сам Шопен. Квитки на фестиваль доступні за ціною, коштують від 30 до 200 злотих.

Фестиваль став об’єктом європейського культурного туризму. Польські і європейські туристичні фірми охоче включають його у програму своїх турів по Центральній Європі.

Поступово традиція виконання класики від відкритим небом докотилася й до України.

В 2014 році низку музичних фестивалів в Україні під відкритим небом відкрив Міжнародний фестиваль «Музика Шопена під відкритим небом». Вже третій рік поспіль він проходить в історико-культурному комплексі «Замок Радомисль» в містечку Радомишль Житомирської області. Його засновниця й організаторка – Заслужений лікар України, громадський діяч і політик Ольга Богомолець. На фестиваль традиційно запрошуються українські і польські піаністи. За задумом Ольги Богомолець, ця музична імпреза також є своєрідним стартовим майданчиком для молодих українських виконавців – студентів консерваторії та учнів музичних шкіл.

Самі концерти проходять на одному з островів, котрі знаходяться на території Замку, що омивається річкою Микою. Концерти мають благодійний характер – кошти, уторговані з продажу квитків, ідуть на допомогу сім’ям учасників Революції Гідності та тих, хто загинув на Сході України на війні з російськими окупантами. Фестиваль має також за мету сприяння українсько-польському примиренню і зближенню двох народів.

Торік в Одесі був започаткований Міжнародний музичний фестиваль ODESSA CLASSICS. Його засновник – Народний артист України, піаніст Олексій Ботвінов. Фестиваль відбувається на кількох концертних майданчиках, у тому числі й під відкритим небом – біля історичної Колонади Воронцовського Палацу, котра нерідко стає об’єктом відеоінсталяцій. ODESSA CLASSICS приймає музикантів не лише з України, але також з Естонії, Німеччини, Бельгії, Росії. Фестиваль не обмежується лише музикою – в його рамках проходять також художні виставки, літературні вечори, майстре-класи музикантів, поетів, журналістів.

В 2013 році в місті Тростянець на Сумщині був започаткований фестиваль класичної музики «Чайковський-FEST». Серед його організаторів – Тростянецька міськрада, Національний портал академічної музики «Music-review Ukraine» та Клуб шанувальників творчості П.І. Чайковського. Тростянець був обраний не випадково – сюди в 1864 році Чайковський приїздив, будучи студентом Петербурзької консерваторії на запрошення князя Голіцина. Цього року в травні він вперше пройшов у форматі open air. Сцена була розташована в старовинній фортеці XVIII ст. на майданчику Круглий двір. Особливість у фортеці в тому, що вона була побудована як амфітеатр, тому звук має «наскрізний» ефект і пронизує аудиторію. У фестивалі беруть участь як академічні, так і джазові колективи з усієї України.