І це не футуристичні фантазії. Найдревніший заповідник був облаштований ще в 3 ст до н.е. царем Шрі-Ланки. А пророк Мухаммед ліси і зелені ділянки оголошував як «хіма» – заборонені території, на яких будь-яка форма життя була під захистом. Але дійсно зразковим заповідником в історії людства залишається Ноїв Ковчег. Він не лише зберіг різні види тварин – він дав поштовх розвитку нової історії планети. Слово «ковчег» і сьогодні часто вживане професійне визначення в іконописі. Це заглиблене середнє поле на лицьовій поверхні іконної дошки. Воно охороняє ікону і зображення святих від зовнішніх впливів. А іконну дошку - від деформації, яка неминуча з часом.

Замок-музей Радомисль сьогодні – це ковчег, що оберігає місця існування живих організмів. Не лише тому, що очищення навколишньої території і створення ландшафтного замкового парку стимулювало природне середовище до відродження, а тварин – оселитися в околицях замку назавжди. Замок – це ковчег тому, що наша з вами головна сфера існування сьогодні – це наша душа. Її необхідно оберігати від зовнішніх руйнівних дій і деформації часу. Зберігати її пам'ять, культуру, святість, красу. І заради цього замок, немов ковчег - побудований і пливе, несучи на своєму борту найкоштовніше для продовження історії народу – його Душу, збережену у врятованих і збережених іконах. Душу України.