Будь-який експонат будь-якого музею в світі зберігає відбитки епохи – її людей, їх ідеалів та тривог. Тим більше місце – де зібрані наочні втілення молитов наших співвітчизників – домашні ікони. Таке місце не тільки відображає звуки цих вікових молитов – воно саме стає молитовною душею країни. Символічно, що музей вперше відчинив свої двері для відвідувачів у день вшанування пам’яті таких популярних в Україні святих – Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії.

Створюючи цей унікальний музей ми відроджували Віру – народ, який колись відрікся від своїх сімейних реліквій – знову повернеться до своїх народних ікон. Ми плекали Надію, що обставини, які супроводжували творення музею - якими б складними вони не були – влаштуються так, як це буде добре для нас усіх. Ми несли Любов – ми намагаємося любити усіх наших відвідувачів так, як це необхідно для відродження духовності. І вже за два роки наші очікуванні справдилися. Тепер нам усім потрібна тільки Софія – бо софія це премудрість Божа. Нам тільки треба бути мудрими, щоб зберегти усе, що ми так довго збирали і ніколи більше не допустити розорення Душі нашої України, як це колись сталося з нами усіма..