В історико-культурному комплексі «Замок Радомисль» на Житомирщині відбулась унікальна для України подія – відкриття відновленої паперової фабрики, яка продовжуватиме виготовляти папір ручним способом за технологією XVII століття. Подію приурочили до святкування 400-річчя заснування першої в центральній Україні папірні, яка знаходилася свого часу на місці Радомишльського замку.

Не випадково саме на цьому місці у 1612 році архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький заснував першу в центральній Україні фабрику з виробництва паперу з коноплі, льону і кропиви. На гранітній скелі, оточеній водою з усіх боків виросла фортифікаційна споруда. Нестримна енергія водоспадів допомагала крутити колесо папірні, а скеля, товстезні мури і вода захищали від ворогів. Виготовлений папір за течією вод рік Мика, Тетерів, Дніпро на плотах сплавляли до Лаври. Вже у 1616 році на радомишльському папері було надруковано першу книгу Києво-Печерської лаври – «Часослов». Приблизно через 80 років під час Руїни папірня була зруйнована і лише сьогодні через 300 років відновлена.

Церемонію відкриття оновленої папірні відвідало чимало знакових гостей, серед яких: заступник Міністра культури України Олександра Губіна, генеральний директор Національного Києво-Печерського заповідника Любомир Михайлина, Директор музею Трипілля Олександр Поліщук, академік, директор Інституту літератури ім. Т.Шевченка Микола Жулинський, директор музею Івана Гончара Петро Гончар, народний художник України Анатолій Гайдамака, представники дипломатичних представництв Польщі та Білорусії, вікарій Київської Митрополії єпископ Бородянський Варсонофій, котрий і освятив оновлену папірню та передав від предстоятеля Української православної церкви митрополита Володимира в подарунок комплексу Пересопницьке Євангеліє. А ще Українська православна церква нагородила засновницю комплексу Ольгу Богомолець орденом Почаївської ікони Пресвятої Богородиці.

Під час урочистостей усім бажаючим було продемонстровано виготовлення паперу ручним способом за технологією XVII століття. Кожен з гостей замку отримав можливість відчути себе Майстром з виготовлення паперу, коли аркуш, вилитий вручну, мав надзвичайну високу цінність і навіть свій таємний водяний знак. Аутентичний папір був міцним та довговічним, здатним зберігатися століттями. Для убезпечення майбутніх священних книг і їх аркушів від комах у паперову сировину додавали лушпиння цибулі та часнику, пелюстки васильків. Книгодрукування того часу відігравало вирішальну роль у просвітництві і розбудові державності. Як зазначив академік Микола Жулинський дуже важливо, що в Україні поступово відроджуються традиції фундаторства, що сприяють збереженню культурної спадщини. Також М.Жулинський зачитав цитату про радомишльську папірню часів XVII ст..: «І книги теж розниє пішут і друкують, коториє во многіє літа у спрятах лікують. І ікон на паперах много витискають і в церквах і теж в домах к стенам приріпляють.»

Щодо історії радомишльської папірні, то у ХVІІІ ст. від неї залишились руїни, на яких наприкінці ХІХ початку ХХ ст. збудували нову промислову споруду – млин. Після отримання Україною незалежності млин виявився занедбаним і фактично повторив долю папірні, перетворившись у міське звалище. Завдяки старанням фундатору історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» та громадському діячу, лікарю Ользі Богомолець занедбані приміщення на заболоченій, засміченій території за 5 років вдалося перетворити на оазис української духовності, збереження історичної спадщини, культурного розвитку та туризму. Сьогодні у комплексі розташовано єдиний в світі музей української домашньої ікони «Душа України», концертну залу, зал для проведення конференцій, обрядову залу для реєстрації шлюбів, міні-готель. Лише за перший рік відроджений замок-музей відвідало понад 16000 туристів.

Приміщення відновленої папірні гармонійно довершило архітектурний ансамбль комплексу витриманого в стилі фортифікаційної споруди, з притаманною їй аскетичністю, величчю та функціональністю. Від сьогоднішнього дня відвідувачі історико-культурного комплексу зможуть спостерігати за виготовленням старовинного паперу. У майбутньому, за допомогою друкарського верстату на щойно виготовлений папір можна буде наносити і текст. «В майбутньому плануємо в цій майстерні поставити типографський станок, на якому кожен бажаючий самостійно зможете виготовити папір, а потім ще й віддрукувати молитву. Це буде дуже цікаво і для дорослих, і для дітей», – зауважив директор музею Віктор Москалець. Аркуш, виготовлений за старовинною технологією – здатен зберігатися століттями і цілком може стати вашою сімейною реліквією.